День визволення
Краматорська від проросійських терористів відзначається згідно з Постановою
Верховної Ради України № 1069-VIII від 31 березня 2016 року.
Ця пам’ятна дата
з’явилася в національному календарі суверенної України нещодавно. Незважаючи на
те, що звільнення українського міста Краматорська від проросійських терористів
- лише маленький штрих в масштабній картині подій останніх років, воно досить
характерно відобразило невблаганний хід сучасної історії.
Сумні явища - пряма
російська агресія проти суверенітету і територіальної цілісності української
держави - послугували причиною появи цього Дня як офіційної календарної події
єдиного українського суспільства.
На початку 2014
року український народ висловив свій твердий намір залишитися прихильником
загальнолюдських морально-етичних цінностей, честі і гідності, продовжити курс
відкритої міжнародної інтеграції до цивілізованого простору. Це налякало
агресивного північного сусіда, який кілька останніх століть прагнув зовсім в
іншу сторону, захоплюючи з собою все, до чого міг дотягнутися. В цьому немає
нічого дивного, адже окупація територій, осучаснене поневолення народних мас та
паразитична експлуатація захоплених національних ресурсів на догоду маленької
пануючої купки бандитів та їхніх пособників - ось їх основні інструменти.
Бандитам не вигідний розголос. Їх не влаштовують принципи дотримання основних
прав людини. Їх цивілізаційна традиція - гніт і терор, кровопролиття і
безумовний порожній страх перед ватажком зграї з товаришем маузером у руці.
З розпадом чергової
ітерації бандитського правління під лекалом комуністичної верхівки СРСР у 1991
році, яка тримала в неволі народи 1/6 частини території нашої планети, почалася
їхня чергова спроба трансформувати і вдосконалити свої методи поневолення.
Моделювання нових злочинів, коли в арсеналі і повному розпорядженні їх
модераторів знаходиться вся державна машина - справа не хитра.
Краматорськ, 12
квітня 2014 року. Близько тисячі проросійськи налаштованих московськими
кураторами людей, з вкрапленнями представників провідних силових відомств
сусідньої країни, зібралися на мітинг біля міськвиконкому. До завдань їх
керівників входила проста процедура - позначити територію заздалегідь
підготовленою символікою насаджуваної ними влади. З огляду на в чомусь наївну
на той момент толерантність, притаманну українській традиції, це виявилося не
складно. Їх фокуси прості до неподобства. Корупція і підкуп, маскування, а
іноді і відвертий терор, плюс активна робота по деморалізації, буквально
спритність рук і ніякого шахрайства ... Наслідки злочину спричинили свій ланцюг
трагедій.
5 липня, в
результаті поразки в боях за Слов’янськ, проросійські терористи, в тому числі і
з тактичної точки зору, як висловлюються деякі професійні військові експерти,
були змушені покинути Краматорськ. У місто повернулася офіційна українська
влада.
Немає коментарів:
Дописати коментар